Золото - В к пед я

Матерал з Вкпед вльно енциклопед. Аурум (Au) або Зо±лото з 79, жовтий нертний пластичний . [ Золото ма 196,9665. Воно належить до . Це м'який яскраво-жовтий важкий метал. золота . [ С) 19320 / ; = 1046,5 С; С) 311,48 /( g ), С  тиску 1 атм) 132,3 /(кгgК); С) 2,065g10 gсм, по вдношенню до С) 75,0%; С) 14,6g10 ; для випаленого золота при 100-140 МПа; за Брнеллем 18,9g10 М . 3олото ма найвищ в порвнянн з усма ншими металами  . Воно легко розплющуться на найтонш листочки. Так, 1 г золота можна розплющити в лист площею 1 . Золото легко полруться. [ 3олото ма виключну хмчну нертнсть, це метал, на який не дють розбавлен  концентрован . За нормальних умов золото не взамод н з , н з . 3олото стйке до д атмосферно короз  рзних типв природних вод. Воно звичайно розчиняться у водних розчинах, що мстять (що створю з золотом комплекси)  , але кожний з цих реагентв, взятий нарзно, не здатний розчинити золото. Так, наприклад, золото не розчиняться в або , але легко розчиняться в так званй ), в в присутност  , в розчинах в присутност або з утворенням . Золото розчиняться також в розчинах , . [ Золот вироби виявлен при розкопках найдревнших людських поселень епохи в горах , в могильниках, в давнх похованнях на територ Украни, додинастичних пам'ятниках ґгипту, серед найдревнших в ¶нд  Кита. золота  вдокремлення його вд србла почалося у 2-й половин ¶¶-го тисячолття до н. е. Сучасн дан повязують початок використання золота з VI тисячолттям до н.е. Краса й рдкснсть цього металу сприяли створенню дорогоцнних виробв мистецтва, як стали знаковими символами багатства давнх володарв кран Месопотам, Кавказу, ґгипту. Уже в стародавньому свт золото виконувало функцю скарбу (накопичення й збереження вартост прац), причому з кнця IV тисячолття до н.е. в ґгипт його використовують як платжний засб. При царюванн фараона першо династ Менеса виникла практика таврування зливкв, що давало гарантю ваги й проби. Де й коли зявилися перш монети, до кнця не зясовано наукою й зараз. Геродот у свой «¶стор» припису винахд монет лдйцям, народу, що мешкав на заход Мало Аз: «Першими з людей вони, наскльки нам вдомо, почали карбувати золоту й србну монету та вперше зайнялися дрбною торгвлею. Сам лдйц стверджують, що й гри (олмпйськ авт.), як нин в ходу в них та в еллнв, х винахд». Початок карбування монет у Лд вдносять до VII ст. до н.е., а протягом наступних ста рокв монети розповсюджуються на всю грецьку цивлзацю в Середземному мор. Велика кльксть золота останнього царя Лд Креза увйшла в прислвя як синонм багатства й стала причиною персько агрес. У IV ст. до н. е «все золото свту» було накопичено вже в скарбницях володарв Перс, що, зокрема спричинило захдну експансю пд проводом Олександра Македонського. Псля розпаду його мпер шляхом малих вон величезн запаси золота розтеклися по всй Ойкумен й знову були сконцентрован вже в Рим, особливо псля завоювання ¶спан, Гал та ґгипту (I ст. до н.е.). Таким чином, сформований звязок «вйна золото» ( навпаки) назавжди увйшов в сторю народв. Починаючи з мфв про нбелунгв та аргонавтв, сюжети яких обертаються навколо золота та його зло сили, фольклор та художня лтература усх часв зберегли безлч спостережень та думок про роль золота в житт людей. Г. Агркола (1494-1555 рр.) в першй книз сво енциклопедично прац «Про грництво та металургю» пода змстовний обмн думок античних мислителв щодо грництва, який обертаться здебльшого навколо золота. Саме в ньому деяк флософи вбачали причини вон, людсько нервност, численних злочинв та розпусти. З цього випливав висновок, що грництво створило умови для появи й розповсюдження зла, грнича справа  пагубною й небезпечною для людства. «Люди гинуть за метал» звучить аря Мефстофеля у опер Гуно «Фауст». Опоненти цих поглядв (у тому числ й Агркола) показали, яку користь несе грництво й здобутки його, а причини зла бачили в жадоб й ганебних рисах окремих людей, а також в устрою суспльних вдносин. Спробумо з цих позицй поглянути на золото й ми. Завдяки свом фзичним властивостям, золото не ржав, як залзо, не вкриваться зеленим окислом, як мдь, не темн, як србло. Воно мяке й ковке. Висока вартсть золота сприя тому, що, будучи раз видобуте, воно не зника з обгу, лише перевтлються в рзн реч. Не виключено, що каблучка на пальц читача зроблена з золота, видобутого чотири тисяч рокв тому в Давньому ґгипт,  перебувала ранше у вигляд зливка, чаш, монети, годинника тощо. За оцнками експертв, втрати золота (обг монет, скарби, затонул корабл) склали не бльше 10-11%, що робить надзвичайно важливим питання про загальну кльксть золота, видобутого людством. Численн науков розвдки свдчать, що з VI тис. до н.е. до кнця ¶¶ тис. н.е. видобуто приблизно 100 тис. т золота. Уся його кльксть може розмститися в куб з ребром приблизно 17 м (висота пятиповерхового будинку). Цкаво, що до вдкриття Америки було видобуто не бльше 13 тис. т  вартсть золота була дуже високою (цна звичайно ювелрно прикраси в середньовчнй ґвроп дорвнювала вартост невеличкого села з мешканцями й худобою). [ Поширенсть золота у 5,34g10 %, вдносний вмст на Сонц становить 4,0g10 %, що на порядок вище, нж у породах Земл. Середнй вмст його в 4,3g10 %. За зростанням концентрац золота вибудовуться такий ряд природних утворень: , , кисл вивержен породи, середн вивержен породи, основн  ультраосновн вивержен породи, хромти базальтодних порд, гдротермальн руди. У вмст 3. 1,0g10 %, тобто бльш нж на два порядки нижче вд середнього для земно кори. Однак загальна кльксть золота в гдросфер величезна  склада близько 5-6 млн. т. Середнй вмст золота для всх видв прсних вод - бля 3,0g10 %, вмст золота в морськй вод неоднордний: у полярних морях 5,0g10 %, бля берегв ґвропи (1-3,0)g10 %, в прибережних зонах Австрал до 5,0g10 %. Вмст золота в осадових породах вдносно низький. Найбльш поширеним  золото в гдротермальних розчинах у форм рзних простих  змшаних моноядерних комплексв Au. До них належать гдроксильн, гдроксохлоридн  гдросульфдн комплекси. Для золота характерна рзномантнсть чинникв, що приводять до його концентрування  фксац. У природ золото головним чином зустрчаться у вигляд золота самородного, а також у вигляд твердих розчинв з срблом ( ), мддю ( ), ( ), ( ), ( )  (платинисте золото). Вдом телуриди золота AuTe ( ( ). Дивись . [ Найбльш древн методи видлення 3. - гравтацйний - основний процес отримання золотоносного концентрату та адгезйний. Починаючи з ¶-го тис. до н. е. при вилученн 3. з концентратв використовувалося амальгамування - розчинення З. ртуттю з подальшим вилученням (перегонкою) ртут. У кн. XVIII ст.  протягом Х¶Х ст. розповсюдився метод хлорування. Хлор пропускався через подрбнений рудний концентрат,  хлорид 3., що утворються при цьому, вимивався водою. У 1843 П.Р.Багра-тоном запропонований цандний спосб видлення 3., який широко використовуться  дозволя практично повнстю видлити 3. навть з найбднших руд. Для вилучення 3. рудний концентрат обробляться при доступ повтря розбавленим розчином NaCN. При цьому 3. переходить в розчин, з якого потм видляться дю металчного . Очищення отриманого тим або ншим шляхом 3. вд домшок проводиться обробкою його гарячою срчаною кислотою. В Укран розроблен оригнальн сучасн методи вилучення З. - Aрануляцйне та бометоди, зокрема: а) (переведення З. в ); б) (селективне видалення З. з розчинв); в) бофлотаця (використання флотореагентв-мкробв). [ Найбльше золото використовують для виготовлення ювлрних виробв  дорогих предметв побуту. У технц його використовують у вигляд сплавв з ншими металами для застосування в авац, космчнй технц, електронц  медицин. [ [ Золото   найважливший елемент свтово фнансово системи, оскльки цей метал не пддаться , зовн привабливий  запаси його невелик. Свтов резерви золота оцнюються в 32 тис. тонн (якщо сплавити все це золото докупи, вийде з стороною лише 12 м). Золото здавна використовувалося багатьма як . Однак як монопольний грошовий воно затвердилося тльки у XIX столтт. Аж до золото було мрилом усх свтових валют (перод  рр. називають «золотим столттям»). Паперов купюри в цей час виконували роль посвдчень про наявнсть золота. Вони вльно обмнювалися на золото. У  р. у було встановлено, що 1 золота кошту 19,3 дол. У  р. за унцю давали вже 20,67 дол., оскльки США не мали достатнього золотого запасу, щоб забезпечити весь обсяг випущених грошей,  курс валюти доводилося знижувати. Псля Першо свтово вйни тривала. У  р. за 1 унцю золота давали 35 дол. Попри економчну кризу, США намагалися зберегти фксовану прив'язку долара до золота, ради цього пдвищувалася дисконтна ставка, та це не допомогло. Однак через вйни золото з стало перемщатися до , що вдновило на певний час прив'язку долара до золота. У  р. було ухвалено Бреттон-Вудську угоду . Був запроваджений золотодевзний стандарт, заснований на золот й двох валютах  долар США та фунт стерлнгв , що поклало кнець монопол золотого стандарту. За новими правилами долар став диною валютою, безпосередньо прив'язаною до золота. Казначейство США зобов'язувалося обмнювати долари на золото ноземним урядовим закладам  центральним банкам у спввдношенн 35 дол. за унцю. Фактично золото перетворилося з основно в резервну валюту. Наприкнц 1960-х рокв висока нфляця в США знову унеможливила збереження золото прив'язки на колишньому рвн, ситуацю ускладнював  зовншньоторговельний дефцит США. Ринкова цна золота стала вдчутно перевищувати офцйно встановлену. У  р. вмст золота в долар було знижено до 38 дол. за унцю, а в  р.  до 42,22 дол. У  р. президент США скасував прив'язку долара до золота, хоча офцйно цей крок був пдтверджений лише в  р., коли була створена так звана ямайська валютна система курсв, що плавають. Це означало, що золото перестало бути валютою взагал, а долар став резервною валютою. Псля цього золото перетворилося в особливий . протягом багатьох рокв довряли винятково золоту. До кнця  р. цни на золото пдскочили до 195 дол. за , а до  р.  до 200 дол. за унцю. На початок  р. цна на золото досягла рекордно позначки 850 дол. за унцю, псля чого почала поступово спадати. Наприкнц  р. вона складала близько 500 дол. за унцю. Найшвидше падння вдбулося в  рр., коли цна на золото знизилася з 420 до 260 дол. за унцю. Серед аналтикв нема дино думки з приводу причин настльки швидкого зниження цни на золото: одн пояснюють це об'ктивними економчними факторами, нш говорять про глобальну змову найбльших кран на чол з США. Зростання цни на золото знову почалося у зв'язку з угодою провдних центральних банкв про обмеження продажв золота в 1999 р. На кнець  р. цна на золото знову сягла 450 дол, а в вже перевищила 700 доларв. Аналтики прогнозують, що через нестабльнсть економки США та свтового фнансового клмату в цлому цна на золото може зрости до 1000 дол. за унцю. [ В жовтн 2009 продав Резервному банку ¶нд 200 тонн золота за 6,7 млрд. дол. США. Угода за обсягом екввалентна 8% свтового щорчного видобутку. Золото продавали за ринковими цнами. Середня цна за становила 1045 дол. , що становило приблизно 33,5 дол. за . [ [ [ : В 3-х т. / За ред. .  Донецьк: «Донбас», 2004.

Hosted by uCoz